Будівля аеропорту, я кого то проводжаю на кшталт, але не дуже то хочу це робити, ми п’ємо з ним. А я вже піддатий неабияк, можна сказати п’яний в нікакашку, прям за столиком вирубувати, очухіваешься від того, що відчуваю політ, точніше зліт, відчуття знайоме, але в цей раз як буд то мене піднімає якась сила, неприємне відчуття доповім я вам. Краще коли злітаєш самостійно, але тут явно різкий підйом з устремлінням вгору.
Відкриваю очі, бачу салон літака, невеликий чартр судячи з усього, салон невеликий місць на 20, неповний, людей все людина, вісім-десять. Більшість дивиться на мене і посміхається. Треба додати що всі вони сидять обличчям до мене, а я до них обличчям, тобто у мене за спиною кабіна пілотів, і крісло розташоване спиною по відношенню до польоту, я починаю нервувати.. Че я? Де я? еее! Зупиніть, віті треба вийти! всі ржуть! Хто ж тобі зупинить!? всі! ми злетіли! Я кажу, ну висадіть мене будь ласка, я готовий просто вистрибнути навіть, відкрийте двері! Скажіть пілотам, що я забув на землі найцінніше що у мене є в житті, найважливішу річ! Найдорожче істота!, все іржуть! Неї, Поздняк метатися! І тут товстий дядько питає, а що найцінніше в твоєму житті? Я говорю мій пес! Точніше лисиць, ми правда ще не познайомилися, але він сто пудова стане найдорожчим в моєму житті! Все знову іржуть.. Я образився, хулі ви ірже!, і тут корефан, якого я проводжав, каже, та не очкуй! Ми туди назад! час делов.. Я говорю яку годину? Ми в москву тільки в 18. 05 прилітаємо. (Чому цей час?, немає таких рейсів) а ще назад! Це добу витратимо! Не менше!, він говорить, а назад ще й на машині. Я кажу, пізнес! Я так не граю! Випустіть мене, я не хочу в цю клоаку летіти! Мене ігнор природно, ніхто не відпускає. І тут він каже, дивись які куполи краще! Я виглядаю у ілюмінатор, літак набирає висоту, над річкою на горі, височить церква, точніше церковний комплекс, літак робить коло над немає, в центрі майданчика коштує будівля з толстенной трубою, сам храм мало не з краю, він говорить, яке прекрасне місце мабуть!
Я сміюся. Місце прекрасне? Ти тут не був жодного разу чи?
Він відповідає, дивно, все життя тут прожив, а в храмі так і не був. Треба сходити обов’язково як повернемося!
Я відповідаю.. Нічого тобі там робити! Місце прекрасне. насмішив! трубу бачиш!? напис бачиш? ЄЛЄЙ!! Тут виробляють психотропний наркотик, і мабуть постачають їм пів країни, або взагалі все церкви росії. Місце прекрасне. Всі ви бляді, тільки до позолоті і тягнетеся! А суті не бачите, наркомани хрістанутие наглухо!
Ти знаєш що таке ялин? питаю.
Він, ну да, чув, ти ж і розповідав на кшталт. І про ладан теж.
Я кажу ну ось. Пасажири зацікавилися, теж питання задавати почали, а я відвернувся букой. Відвалите, ви мене не висадили, значить шукайте інфу самі! Нічого я вам говорити не буду! Тим більше ви все одно не повірите.. Непросто визнати вам буде що ви нарики, і ходите до церкви за дозою, а не заради причастя до святого.
Відкинувся в кріслі і заснув.
Прокинувся вже на якийсь базі, ми вантажимо літак в камаз, я мовчки ходжу, похмілля, мені погано. Дядько товстий що летів з нами, керує навантаженням. Занурили поїхали, їхали їхали, звичайна дорога, нічого примітного не сталося, за винятком того, що я поімал лисеняти, підлітка, Кобельков, він згорнувся у мене на колінах калачиком, і спав. Але тут ви врізалися в стелу. Вона була нижче інших, крила на літаку зламали, кабіну побили, знову якась база, літак вивантажили, водій прикріплює антену на кабіну, антена дивна, по суті, це просто труба пофарбована в чорний колір, а навер’шье у неї приймач самої антени, з коротким хвостом тіла антени.. Ладнає і так і так, не виходить, я підходжу, кажу сюди не піде! он чому!? Я кажу, двері не відчиняться, він на крило намагався її присобачить.. Я сісти не зможу, двері працювати не будуть, труба заважає!, він говорить, ну на старому місці, під крилом, де вона була закріплена, все вирвало від удару. Я кажу, ну а мочему нам її на дах просто не прикрутити, або на бампер взагалі, якщо на дах дроту не вистачить. Він подумав. І каже, я знаю чого робити! щас повернуся!
І куди то тікає, лисиць побіг за ним, я свистів кричав, а той за ним утік. Ну ладно думаю прийдуть.
Раптом чую постріли. Біжу на звук і бачу, мій напарник. Забирає у якого щось типу автомат. Я питаю що сталося? Він каже, ця падла хотіла пса пристрелити! мого пса! Я говорю лисиця чи? він ТАК! Я кажу так його самого треба за це пристрелити, напарник та без проблем! І всаджує в дядька, чергу! Я в шоці. Кажу, я ж пожартував, он за те я немає! І йде до другого дядька, говорить, ти че тут кричав, стріляй в нього стріляй! Я за напарника сам тобі голову щас прострелю! дядько почав благати. На коліна впав, сльози бризнули.. Не треба. Я кажу, відпусти його! Че вже так то божеволіти, однієї смерті вистачить! Напарник як то знітився, а де нам його тепер шукати то? Адже він драпонув хрін знає куди. А селище великий. Я кажу, не знаю, давай, ти туди, я туди, розходимося. Я йду по вулиці, сльота бруд, як буд то весна або осінь, або дощ сильний був, прохолодно. І тут бачу тепле місце, і дівчину, відчуття що це вона своїм теплом це місце обігріває. Я підходжу до неї ззаду, обіймаю, вона муурр, нічого не кажучи, впирається мені в пах своєю м’якою попою, я притискаю її до себе, вона своєю спиною повністю віддається в обійми, я цілу її вушко, тихенько починаю гладити животик, вона похитується в такт моїм рухам, мої руки ковзають вище, чіпаю її повну м’яку груди, вона починає прискорено і глибоко дихати збуджено, я стискаю її соски, вона стогне і починає тертися об мій пах інтенсивніше, створюючи недвозначні руху, від чого я теж починаю збуджуватися, мій член починає набухати, вона відчуваючи це, охоплює мене за попу, закинувши руки назад, і притискає мене до своєї попі ще сильніше, моя рука ковзає в її улоговинку, вона починає тихенько стогнати, раптом різко розвертається, і впивається в мої губи, я шарю по її попі, і між ніг, відчуваючи як вона стає вологою, але тут. Помічаю свого напарника ззаду її, і він цілиться прямо в нас з автомата. Я хапаю дівчину, за шию, і падаю на землю захоплюючи її за собою, вона сміється відсторонюючись від мене, каже, що прямо тут? За серед дороги!? І намагається піднятися. І тут пух. Її голова розлітається, я весь в крові, потім тільки чую звук черг, то тіло яке ми відпустили виявляється стояв за моєю спиною, з кулеметом (де бл вони все понабирали тільки зброю. ) Кулемет високошвидкісний скоростріли, не пам’ятаю як називається, характеристики пам’ятаю, 1240 пострілів в хвилину. Так ось, він цілився в мене а напарник, вийшовши з за рогу це спалив, і теж підняв автомат, а коли я впав, і той дядько його побачив. Коротше дві черги, бачу як напарника буквально зрешетило кулями, але перша потрапила дівчині в голову. Закидаю голову назад, і бачу що і того дядька прошило чергою, і голова теж лопнула і відколовся великий шматок, який повис на вусі. все стихло. Я звалив з себе тіло дівчини в бік і лежав дивився в небо. Тут підбігає лисиць і починає злизувати з мого обличчя кров. На цьому прокидаюся. Ось такий сюр.
