Вміння визначати час у давніх людей виникло зі спостережень за переміщенням небесних світил. Завдяки циклічному становищу сонця та місяця на небосхилі люди навчилися орієнтуватися за цими змінами. Так з’явилися календарі, щоб можна було фіксувати те, що відбувається в історії, визначати вік і дати значних подій. Поряд з місячним у світі діяли сонячні календарі: у кожній країні виникали свої астрономічні науки, завданням яких було відстеження часу та літочислення.
Сонячні календарі Європи, Єгипту, Стародавньої Мексики та Африки
- Будь-який тип сонячного календаря пов’язаний з переміщенням Сонця. Що ж до відмінностей, всі вони помітні за критеріями виникнення у часі, за тривалістю місяців року.
- Так, вперше єгиптяни почали використовувати календар сонячних днів для аграрних цілей: у Стародавньому Єгипті було прийнято орієнтуватися за головним світилом, бо саме ритм сонця впливав на зміну річних сезонів, посадку, вирощування та збирання врожаю. Єгипетський календар включав три сезони по 4 місяці.
- Народ майя мав у ході сонячний календар хааб, в якому було 365 днів і 19 місяців. Причому деякі місяці тривали 20 днів, а один із місяців лише 5 днів, і цей останній місяць вважався несприятливим періодом.
- Цікавим є ще один вид сонячного календаря – зороастрійський. Це ті ж традиційні 12 місяців, щомісяця по 30 днів, але є і кілька додаткових днів. Календар не поділявся на тижні. Примітно, що власні назви мали не лише самі місяці, а й кожен день в них. Багато назв пов’язано з рослинним та твариннним світом.
- Європейцям найближче виявився юліанський сонячний календар, який в ходу й зараз. Нам звичні ці 12 місяців чи 365 днів. Додатковий день відзначається 29 лютого, але таке відбувається раз на 4 роки.
- У виникненні григоріанського сонячного календаря на Європейському континенті була нагальна потреба. Такий вид літочислення був найближчим до тропічного року порівняно з юліанським календарем. У юліанському постійно зміщувалась дата святкування Великодня, що було незручним і викликало багато протиріч між суспільством та духовенством. Католицька церква вимагала запровадження григоріанського календаря, який поступово ухвалили в усіх країнах світу, в Европі та інших континентах.
Сучасний сонячний календар
Григоріанський календар тісно пов’язаний з орбітою руху Сонця: зміна сезонів настає протягом 365 днів. Крім звичайних років, у цьому календарі передбачені так звані високосні роки тривалістю 366 днів. Календарний рік дещо відстає від тропічного, тому виникає потреба компенсувати це наявністю додаткового дня. Такий день складається із підсумовування дробових частин доби, що накопичилися за 4 роки. Важливі позначки у календарі сонячного часу – періоди, коли відзначаються дні осіннього та весняного рівнодення. В ту саму дату відбуваються і сонцестояння влітку і взимку.
