Британська короткошерста кішка: чому не любить обіймів
Британська короткошерста кішка схожа на живу плюшеву іграшку, яку хочеться обійняти, — і саме тут власників чекає розчарування. Багато британців напружуються, щойно їх піднімають із підлоги, а після кількох секунд на руках вириваються й ідуть геть. Це не холодність: так даються взнаки темперамент породи, її будова і котяча мова тіла, яку люди часто читають неправильно.
Незалежність замість ніжностей
Порода походить від звичайних домашніх і вуличних котів Британії. Відбір закріпив спокійну, врівноважену вдачу, проте спокійна вдача ще не означає любові до дотиків. Типовий британець цінує контроль: він сам вирішує, коли підійти, скільки дозволити себе погладити і коли піти.
Обійми для кота означають фіксацію: тіло затиснуте, втекти неможливо. Для хижака, який сам може стати здобиччю, втрата свободи рухів — привід для тривоги, навіть коли людина діє з любов’ю. Британець, якого часто хапають, починає уникати господаря, а не шукати його. Трапляються й винятки: деякі коти охоче лежать на колінах, особливо якщо змалку звикли до дбайливих дотиків.
Знімки «плюшевих ведмедиків», якими рясніє каталог є-Пет, нічого не кажуть про те, чи любитиме конкретний кіт сидіти на руках: характер видно лише в живому спілкуванні.
Якою буває любов незалежного кота
Прихильність британця тиха, і її легко не помітити. Ось ознаки того, що кіт вас обрав:
- ходить за вами з кімнати в кімнату й лягає неподалік, а не обов’язково на коліна;
- зустрічає біля дверей із піднятим вертикально хвостом;
- треться головою об ноги — так кіт позначає «своїх» запахом;
- повільно кліпає, дивлячись на людину;
- спокійно лягає спиною до вас — імовірно, не бачить потреби стежити за вами.
На повільне кліпання кота варто відповісти тим самим. Експерименти з домашніми котами показали, що тварини частіше кліпають у відповідь і охочіше підходять до людини, яка кліпає повільно. Так ви без жодного дотику показуєте котові, що не становите загрози.
Важке тіло і руки: чому британцю незручно висіти
Британська короткошерста — кремезна порода з широкими грудьми, короткими міцними лапами й щільною мускулатурою. Самці здебільшого важать 5–8 кг, самки — 3–5,5 кг, а остаточно британці формуються лише у віці трьох-п’яти років. Коли таку тварину піднімають під пахви, вага тисне на грудну клітку й плечі, а задні лапи звисають без опори. Кіт відчуває нестійкість і шукає, за що вчепитися, — звідси подряпини, які господарі сприймають як агресію.
Якщо британця таки треба підняти, наприклад, для огляду чи перенесення, одну руку підводять під груди за передніми лапами, другу — під таз і задні лапи, а тіло тримають горизонтально, притиснувши до себе.
Переглядаючи оголошення на e-pet.com.ua, корисно запитати продавця, чи звикло кошеня до рук і огляду: така звичка згодом полегшить візити до ветеринара.
Хвіст і вуха: що кіт каже без звуку
Британці рідко шиплять чи голосно нявкають, тож настрій краще визначати за позою. Про незручність кіт попереджає заздалегідь, просто ці сигнали дрібні:
- хвіст трубою з трохи загнутим кінчиком — дружнє привітання;
- кінчик хвоста посмикується або весь хвіст б’є з боку в бік — роздратування, час припинити гладити;
- хвіст притиснутий до тіла чи підібраний під себе — страх або дискомфорт;
- вуха спрямовані вперед — цікавість і спокій;
- вуха розвернуті в боки чи притиснуті назад — напруга, за якою може піти укус;
- по шкірі на спині під долонею пробігає хвиля — кіт на межі терпіння.
Окремий сигнал — перекидання на спину. Відкритий живіт означає довіру, але не запрошення його чухати: багато котів відповідають на такий дотик кігтями.
Коли «пухкість» стає проблемою
Широкі щоки, коротка дуже щільна «плюшева» шерсть і масивний кістяк додають британцеві об’єму, тож він здається округлим навіть за нормальної ваги. Власники звикають до цих форм і не помічають, коли з’являється справжня зайва вага, або вважають її рисою породи. До того ж британці від природи неквапливі, після стерилізації потреба кота в енергії помітно знижується, а господарі, яким кіт не дозволяє себе тискати, нерідко показують любов смаколиками.
У здорового кота ребра мають промацуватися під легким натиском долоні, а згори за ребрами — проглядатися талія. Невелика шкірна складка внизу живота властива котам від природи і сама собою не свідчить про ожиріння, хоча в огрядного кота вона помітно збільшується.
Ожиріння підвищує ризик цукрового діабету, навантажує суглоби й робить кота ще менш рухливим. Різко урізати раціон не можна: у котів тривале голодування може спричинити важке ураження печінки, тож худнути тварина має поступово і за планом ветеринара. Допомагають відміряні порції, годівниці-головоломки та короткі ігри з вудкою, хоча й вони не зроблять британця непосидою. Якщо така неквапливість вас бентежить, порівняйте породу з активнішими: оголошення про котів різних порід зібрано за посиланням.
Британець не стане ласкавішим від того, що його частіше тримають на руках. Довіру такого кота здобувають повагою до його меж: дають йому право підійти першим, говорять спокійно, повільно кліпають у відповідь і пропонують гру замість зайвого смаколика. Кіт, який лежить за метр від господаря і стежить за ним напівзаплющеними очима, любить господаря не менше, ніж той, що муркоче на колінах, — просто говорить іншою мовою.
