Мистецтво створення синтетичного дорогоцінного каміння

Кожна жінка мріє про кільце-солітер або тенісний браслет. У центрі композиції — мерехтливий камінець. Якщо використовувати виключно натуральне дорогоцінне каміння для виготовлення таких коштовностей, природний запас швидко вичерпається. Вихід — синтетичні кристали, вирощені в лабораторіях. Тож перш ніж купити браслет для дівчини з камінцями, дізнайтеся про їх походження.

Штучне дорогоцінне каміння: історія й переваги

Синтетичне дорогоцінне каміння — мінерали, культивовані в лабораторних умовах. Вперше такого результату досягли наприкінці XIX століття. Тоді виростили 30-каратний рубін. Фізико-хімічні й оптичні властивості синтезованих каменів такі самі, як у природних аналогів. Переваги штучних кристалів:

  • високий показник чистоти;

  • ідеальне огранювання;

  • форма, необхідна ювелірам для роботи, що мінімізує відходи;

  • довгий термін експлуатації;

  • низька ціна.

Інноваційні технології дають змогу створювати каміння, аналогів яких немає в природі. Йдеться про:

  • кубічний оксид цирконію;

  • кристал Swarovski;

  • ситал;

  • сапфірове скло.

Як виготовляється штучний кристал

В основі кожного відомого методу — подрібнення відходів натуральних мінералів або плавлення сухого порошку й формування кристала. Цікаво, що великі ювелірні компанії не розголошують принцип створення синтезованих каменів.

Отримання кристалів з розплавів

Найпоширеніший спосіб — метод Вернейля. Полягає у використанні сухого порошку, який розплавляється. Під впливом кисню й води формується твердий рубін, сапфір, шпінель.

Метод гарнісажного плавлення використовується рідше. Розплавлений сухий порошок (шихта) змішується з твердими кристалами. Температура поступово знижується, що провокує ріст каміння.

У 1916 році з’явився метод Чохральського. Розплав нагрівається. З часом на поверхні виростає кристал.

Вирощування з розчинів розплаву

Кристалізацію використовують для виготовлення мінералів, які розпадаються під час плавлення. Також виокремлюють три методи:

  • метод флюсу, який передбачає використання зворотних температур;

  • метод зонного плавлення, при якому шихт поступово переміщується над нагрівачем;

  • гідротермальний синтез, який максимально відтворює умови в природному середовищі (висока температура й тиск).

ЦІКАВО  Чем кормить собаку

Осадження з парової фази

Інноваційний метод, який розробив Рой Гордон. До вакуумної камери поміщається крихітний шматок натурального каменю. Запускається процес насичення камери воднево-газовою сумішшю. Вуглець осідає на поверхні кристала, провокуючи збільшення його об’ємів. Таким способом вирощується кубічний оксид цирконію, сапфір, рубін.

Лабораторно синтезований кристал — не підробка. Візуально відрізнити натуральні й синтетичні кристали майже неможливо без рефрактометра. Тож завжди обирайте екологічне споживання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code

Back to top