Почався сон з того, що я з’явився на дорозі, що розділяла, як мені здалося мою стару школу і її стадіон. Повільно проходячи по цій дорозі я бачив, що по лівій стороні дорога акуратно висаджена кущами, а по правій стороні стадіону все-таки не виявилося. Справа переді мною розкрився вид на пречудовий яблуневий сад. Вид зеленого листя, що прогинаються від тяжкості червоніючі на них соковитих яблук захопив мене. Але тут я помітив, що ці яблука збирає, як я зрозумів, сім’я фермерів, яким цей сад і належав. Дівчата збирали яблука, підносили до вантажівок і величезними ящиками вантажили всередину. Сім’я виглядала багатою і щасливою. Я ж проходячи повз одну з яблунь, завішані яблуками подумав зірвати одне собі і вже ніби попрямував до нього, але зауважив неподалік дівчину-собіральщіцу і пішов своєю дорогою далі.
Пройшовши трохи вперед я бачив продовження саду, але в ньому вже не було людей, та й виглядав він вже не так. Я подумав, що цю сторону вже обібрали. Пройшовши ще трохи вперед я помітив яблуню, на якій все ще бачили 2 яблука. Переконавшись, що навколо нікого немає, я перестрибнув маленький парканчик, акуратно зірвав ці яблука і, поклавши одне в кишеню, а інше тримаючи в руці, повернувся на дорогу. Прогулюючись далі по дорозі я почав їсти яблуко, яке тримав у руці. Надкусивши його пару раз, погляду розкрилася серцевина яблука, яка була з якимись чорними вкрапленнями, ніби чорна цвіль, а може просто червиве, та й саме яблуко на смак було далеко з кращих. Ще пару раз надкусив зовнішню частину яблука, я його викинув.
Тут я помічаю попереду маленький магазинчик і трохи прискорюю крок, але зайшовши всередину я побачив тільки захмарні ціни і з порожніми руками вийшов назовні.
Трохи засмучений, я вирішив, що мені потрібно йти на автобус, щоб їхати додому. Виходячи з двориків, де була моя школа мене відвідала думка, що я дуже повільно просуваюсь і я побіг. Швидко вибігши до автомобільної дороги, я побіг уздовж неї по тротуару. Я все біг і біг. Шкарпетки моїх ніг вже ледве торкалися землі і здавалося я ось-ось зараз взлечу, але тут я помічаю, що по праву сторону тротуару, прямо до мене, ніби бажаючи перепинити шлях котиться величезне колесо, збите з дощок, висотою з двох-поверховий будинок. Я зупинився. Зліва від мене була дорога, а праворуч, звідки на мене котилося колесо, було щось на зразок будівельних робіт. На тротуарі був припаркований вантажівка з бетономішалкою, а за ним на шляху колеса вирита канава шириною з колесо і глибиною на половину його. Колесо, скочуючись з пагорба з величезною швидкістю, прямуючи рівно на мене, що стоїть за вантажівкою, в’їхало в канаву і з гуркотом врізалося у вантажівку. Вантажівка нахилився, вставши на 2 колеса, і здавалося, що зараз він перекинеться на мене, але цього не сталося і він благополучно повернувся на своє місце.
Я вирішив обійти вантажівку, щоб подивитися, що ж там сталося. Заглянув спершу в канаву, колеса я там не знайшов, але вм’ятина на вантажівці залишилася не маленька. Сама канава була вирита ніби спеціально для цього колеса. Край канави з боку вантажівки був викладений дошками і зроблений як трамплін, щоб колесо могло вдарити вантажівка. Все виглядало, наче цей театр з колесом був зроблений спеціально для мене, тільки що він хотів мені сказати? Повернувшись на дорогу і зробивши по ній пару кроків я прокинувся.
Намагаючись пояснити сон за допомогою сонника Міллера я зіткнувся з проблемою в частині про яблука (сон і гарний і поганий одночасно). А з частиною про колесо зовсім нічого пояснити не зміг, тому й прошу підказки і допомоги.
