Кожне велике місто генерує велику кількість вихлопів, відходів і бруду, яка в них зосереджена і негативно впливає на здоров’я людини. Це стало причиною того, що люди починають втікати на відпочинок ближче до природи: у готелі за містом, на екскурсії та просто до когось в гості на дачу.
Один з найкращих еко-ресторанів за містом є “АКВАРІУС”, що знаходиться у смт. Брюховичі недалеко від Львова. Контакти цього закладу дивіться на сторінці: https://www.dlab.com.ua/id/21626
Якби перенести в сучасність людину з якогось, наприклад, дванадцятого століття, навряд чи вона могла б дихати нашим повітрям, вживати таку їжу, як ми. Так, ми до цього всього звикали поступово і дожились, що інакшого світу собі навіть не уявляємо. Дуже багато організацій нібито боряться за порятунок і очищення навколишнього середовища, але в заводи і підприємства вкладені занадто великі гроші, щоб їх побороти.
Якби кожен з нас подумав хоч би не про себе, але про своїх дітей та внуків, то спільними зусиллями можна було б хоч трохи ситуацію покращити. Але що ж, якщо всюди є ті, хто на цьому дробить собі або ім’я, або гроші (або і те, і інше). Свідомих індивідуумів лише одиниці, тому практично неможливо створити свідомий соціум. А щодо молодого покоління, то в них вже зовсім інше уявлення про світ, про важливість пріоритетів і взагалі про все.
Світові влади виділяють мільярдні кошти на зниження коефіцієнту шкідливості у виробництві, безпечність випарів та переробки, утилізацію відходів та очищення ґрунтових вод та атмосфери. Але цього не достатньо, оскільки результат буде тільки тоді, коли люди зрозуміють, що потрібно разом за це боротись. Інакше ми так і будемо загнивати у відходах і нарікати на хвороби та аномалії. Так, всі дивуються, що зараз таке робиться із природою. Різко міняється клімат, який був сталим протягом тисяч років. Так хто у цьому винен? Хіба не ми?
Потрібно, щоб кожен задавав собі ці питання. А особливо ті, хто мають вплив, владу і фінанси. Шкода, що гуманізм і альтруїзм тепер поняття практично забуті. Натомість світом володіють гроші. Але ж з часом може вже стати того, чим володіти. Це все не за горами і думати про це потрібно прямо вже. Розробляти плани відновлення, діяти не в супереч природі, а в її захист. Не звинувачувати когось, а пробувати почати міняти світ із себе. І так по трохи, по ниточці можна буде створити неоціненне діло, за яке майбутні покоління будуть нам тільки дякувати. І як би банально це не звучало, потрібно все брати у свої руки і діяти.
